- зіпсутий
- —————————————————————————————зіпсу́тийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зіпсутий — рідше зопсу/тий, а, е, розм. Те саме, що зіпсований … Український тлумачний словник
незіпсутий — а, е, розм. Те саме, що незіпсований 2) … Український тлумачний словник
незіпсутий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
зіпсутість — тості, ж., розм. Властивість за знач. зіпсутий … Український тлумачний словник
зопсутий — див. зіпсутий … Український тлумачний словник
зіпсований — 1) у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, уживання), пошкоджений, ушкоджений, зі[о]псутий, порчений; дефектний, бракований, ґанджовитий (який має дефект, ваду); несправний, поламаний, зламаний (який поламався) 2) див … Словник синонімів української мови
розпущений — (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), розбещений, розпаскуджений, зіпсований, зіпсутий … Словник синонімів української мови
жарґон — гону, ч. Пр. Жаргон; зіпсована мова, вживана певними групами людей в містах; зіпсутий німецький діалект вживаний євреями … Словник лемківскої говірки